throw

[θrəu] 1. v (past threw; p. p. thrown)

1) ки́дати; закида́ти; накида́ти (одяг)

to throw smb. into prison — ки́нути кого́сь до в'язни́ці

2) ки́датися (часто to throw oneself)

3) посила́ти, ки́дати

he threw an angry glance at me — він ки́нув на ме́не серди́тий по́гляд

to throw smb. a kiss — посила́ти кому́сь поцілу́нок здаля́

4) виверга́ти

5) переклада́ти (провину тощо)

6) тели́тися, жереби́тися тощо

7) вали́ти (дерева); зно́сити (будинки)

8) спорт. ки́дати на ки́лим; кла́сти на оби́дві лопа́тки; мета́ти

9) військ. перекида́ти (провізію); терміно́во посила́ти (підкріплення); вво́дити в бій (війська)

10) перекида́ти, наво́дити (міст)

11) вико́нувати (вправу)

12) роби́ти (уколи)

13) крути́ти (шовк); сука́ти

•

- throw about

- throw aside
- throw away
- throw back
- throw down
- throw in
- throw off
- throw on
- throw out
- throw over
- throw together
- throw up

••

to throw in [one's lot] with smb. — зв'я́зувати свою́ до́лю з кимсь; поділя́ти чию́сь до́лю

to throw [in] a party — влаштува́ти вечі́рку, спра́вити бал

to throw the great cast — поста́вити все на ка́рту

to throw up the sponge — здава́тися; визнава́ти себе́ перемо́женим

to throw the bull амер. — базі́кати, торохті́ти без упи́ну; бреха́ти

to throw a chest — випина́ти гру́ди

to throw the handle after the blade — відсто́ювати безнаді́йну спра́ву

2. n

1) ки́дання; кидо́к

2) мета́ння

3) ві́дстань кидка́

4) шарф

5) гонча́рний круг

6) геол. висота́ ски́ду

7) тех. хід (поршня, шатуна); ро́змах